Теорія (грец. θεωρία, «розгляд, дослідження») — система знань, що має характер передбачення відносно якого-небудь явища. Теорії формулюються, розробляються і перевіряються згідно з науковим методом. На противагу софістам, які намагалися нав’язати і довести свій бік зору, Сократ намагався навідними питаннями змусити опонента самостійно прийти до нових висновків і змінити свої початкові погляди. Сократ вважав свій метод мистецтвом витягувати приховане в кожній людині знання за допомогою навідних питань.
- Абстракція потенційної здійсненності – заснована на тому, що може бути здійснено будь-яке, але кінцеве число операцій в процесі математичної діяльності.
- За частотою проведення – одноразові, періодичні та панельні (багаторазові опитування однієї і тієї ж групи).
- Методи — підходи під час дослідження можуть ставати методами — прийомами, і навпаки.
- Зважаючи на те, що формалізувати і передати неявне знання неможливо, неможливе і порівняння цього знання.
Таким шляхом створюється узагальнена знакова модель деякої предметної області, що дозволяє виявити структуру різних явищ і процесів при відволіканні від якісних, змістовних характеристик останніх. Спеціальні методи наукового дослідження є способом пізнання об’єктивної реальності. Цей спосіб передбачає певну послідовність прийомів, дій, операцій. З урахуванням змісту розглянутих об’єктів виділяють методи соціально-гуманітарного дослідження та природознавства. Такий розподіл методів завжди умовний, оскільки з розвитком пізнання один науковий метод може переходити з однієї категорії в іншу.
Дають змогу отримати синтезоване уявлення про досліджуваний об’єкт і водночас наочно показати його складові, їхню питому вагу, причинно-наслідкові зв’язки, інтенсивність розподілу компонентів у заданому об’ємі. Особливо плідним інформаційний підхід виявляється при Svirzh Castle дослідженні сучасної людини і суспільства. Розрізняють функціональну залежність (у математичному розумінні) і функціональне призначення (у соціальному розумінні) досліджуваних об’єктів. На основі другого аспекту формується уявлення про соціальні функції системи.
Наукове абстрагування — завжди відволікання від конкретного, стороннього з мстою дослідження суттєвого, що спрощує завдання пізнавальної діяльності. Фактичний економічний ефект визначається після впровадження наукових розробок у виробництво, але не раніше ніж через 1 рік. Розрахунок його виконують за фактичними витратами на наукові дослідження та впровадження з урахуванням конкретних вартісних показників даної галузі (підприємства), де були впроваджені наукові розробки. Фактичний економічний ефект розраховують підприємства, на яких здійснюється впровадження результатів НДР. Порівняння— один із найбільш поширених методів пізнання, який дозволяє встановити подібність та розбіжність предметів та явищ. У результаті порівняння виявляється те загальне, що притаманне ряду об’єктів.
Вивчення окремих сторін об´єктів і процесів, що не відображені у звітності, здійснюється шляхом натурних обстежень. Методика (гр. methodike) — сукупність методів, прийомів проведення будь-якої роботи. Методика дослідження — це система правил використання методів, прийомів та операцій. Означені системоутворювальні компоненти характерні для будь-якої діяльності — як фізичної, так й інтелектуальної, і свідчать про її структуру. Відомо, що нові наукові і накопичені знання перебувають в діалектичній взаємодії.
Тема 5. Загальнонаукові методи дослідження і їх застосування в економічних і фінансових дослідженнях
Марчук зазначає, що в сучасний період посилюється вплив положень і висновків філософії на вибір методів дослідження, «відбувається зближення філософської і конкретно-наукової методології. Необхідно звернути увагу ще на одну обставину, яке виносить на перший план методологічні проблеми. Воно полягає в ускладненні накопичуються знань і відомому відриві від їх наочності, пов’язаному зі зростанням ступеня абстрактності теоретико-правових побудов. В таких умовах суттєвого значення набуває вироблення цілісного уявлення про види приватних методологічних засобів цивілістики, їх пізнавальні можливості, порядок застосування і т.д. Приватні методи правознавства іноді зводять до формально-логічних способів вивчення права і порівняльного методу . Навіть в умовах превалювання догматики-нормативного підходу вивчення правових актів ведеться з використанням більш широкого кола методів і засобів. Метод техніко-економічних розрахунків пов´язаний із використанням при плануванні технічних властивостей певного технологічного процесу.
Докази в цивілістиці часто не відрізняються від способів міркування і доводів, які використовуються в повсякденному поданні. Подібна практика часом зводить цивільно-правову теорію до рівня «наукового» здорового глузду, тобто відтворення всередині науки своєрідною модифікації буденної свідомості. Моделювання – наявність аналогії явищ дає основу для моделювання, тобто вивчення об’єкта шляхом створення його копій (моделі), котра має з оригіналом спільні якості, які цікавлять дослідника. Аналіз – розчленування (мислене або фактичне) цілісного предмета дослідження на складові частини для їх поглибленого вивчення його.
Загальні (філософські) методи, які використовують у роботах[ред. | ред. код]
Людська свідомість розвивається від конкретного мислення до все більш розвинених абстракцій. Високорозвинену систему абстракцій мас математика, а всі інші науки запозичують її абстракції тією мірою, в якій використовують математичний апарат пізнання. Якщо абстракція починається з емпіричних даних, її називають абстракцією першого порядку. Абстракція від абстракції першого порядку дає абстракцію другого порядку і т. Пізнавальне значення мають наукові абстракції будь-якого порядку, а практичне — головним чином ті, результати яких можна осмислити за допомогою матеріального моделювання.
Пауль Фейєрабенд вважає, що єдиним принципом, який не створює перешкод прогресу, є принцип «дозволено все». Жодна теорія ніколи не узгоджується зі всіма відомими у своїй галузі фактами. Будь-який факт теоретично навантажений, тобто залежить від теорії, в рамках якої він розглядається.
Підписка на новини
Для розуміння названих методів необхідно розглянути поняття динамічні закономірності, статистичні закономірності і вірогідність. Імовірнісні (статистичні) методи – засновані на врахуванні дії безлічі випадкових факторів, які характеризуються стійкою частотою. Це і дозволяє розкрити необхідність, яка пробивається через сукупну дію безлічі випадковостей.
Роль таких методологічних нормативів виконують наукові істини, теоретичні рішення, здобуті в ході дослідницької роботи. Формування апарату засобів і методів проведення досліджень є запорукою успішного розвитку науки. Без цього теорія не може розраховувати на досягнення наукової зрілості та практичну ефективність. Як і у всіх галузевих юридичних дисциплінах, в науці цивільного права відзначається різка диспропорція між масштабами і значенням проведеної теоретичної роботи і усвідомленням методів її виконання. Безпосереднє спостереження – це метод збору необхідної інформації шляхом обстеження досліджуваних явищ чи процесів.